1. Вітання. Вправа
«Чарівний клубочок»
Діти утворюють коло. У вчителя в руках —
клубочок з яскравими 1. Вітання
Вправа
«Здоровенькі були!»
Добрий день,
Любі хлопчики й дівчата!
З давніх пір і понині
Кажуть всі в Україні:
2. Обмін інформацією «Діти в минулому та сучасності. Чи є різниця?»
Вправа
«Закінчи речення»
Учням пропонують по черзі закінчити речення
щодо сучасного життя дітей.
— Я відпочивав...
— Я користуюсь...
— Я маю...
— Я вірю...
— Я прагну...
— Мене оточують...
— Я навчаюсь...
— Я вірю...
— Я прагну...
— Я турбуюсь...
— Я сподіваюсь...
— Я стараюсь...
— Більшість сучасних дітей...
— Мені цікаво...
3. Гра «Фотополювання»
Один учень, перетворившись на будь-яку
«тваринку», рухається класом. Другий намагається повторити його рухи. Третій —
фото-мисливець — дає команду: «Раз, два, три, фотографія... завмри!».
Обидва учні — і «тварина», і його «фотографія»
— завмирають.
Решта визначають, наскільки фотографія схожа з
оригіналом.
4. Вправа «Колірне відчуття»
Діти об’єднуються в групи. Учитель пропонує
прочитати оповідання та передати в кольорі (просто колірна гама) або в малюнку
свої відчуття, враження від прочитаного. Малюнок супроводжують коментарем учня
— представника від групи з використанням цитат з оповідання.
ГРИЦЕВА ШКІЛЬНА НАУКА
Гриць — звичайний хлопчик, що живе в селі.
Головне його завдання: пасти гусей, яких було 25. Одного дня батько покликав
сина з поля, щоб мати його вмила, вичесала і вбрала до школи.
Гриць не розумів, куди вони йдуть, адже батько
не пояснював сину нічого. Вони підійшли до просторого старого будинку під
соломою, з комином наверху. До того будинку йшло багато хлопців, таких як Гриць
або й більших. Батько пояснив, що це школа і сюди він має ходити на навчання і
слухати пана професора (вчителя).
Почалася наука. Професор говорив щось,
показував якісь дощечки, що на них були намальовані якісь гачки та стовпки;
хлопці час від часу кричали щось, як професор показав якусь нову дощечку, а
Гриць нічого того не розумів. Гриць не зважав на професора, а спостерігав за
поведінкою інших учнів.
Згодом хлопці починали читати склади на подвижних
табличках, які розкладав професор. Вони по сто разів співучими голосами
повторяли: «а-ба-ба-га-ла-ма-га». Грицеві, не знати чому, дуже се сподобалося,
і він почав своїм пискливим голосом навипередки кричати: «а баба галамага».
Професор думав, що Гриць все розуміє, і лишив
дощечки «баба», але Гриць, не дивлячися на них, а тільки на професора, тонким
співучим голосом крикнув: «галамага». Всі зареготалися, не виключаючи й самого
професора, тільки Гриць, здивований, оглянувся і знов наголос сказав до свого сусіда:
«Цому не клицис галамага?».
Аж тоді бідолаха стямився, коли професор
потягнув його за понятливість різкою по плечах Вдома
Гриць розповідав батькам, що вони вчили «а баба гала-мага». Батько сподівався,
що син буде добре вчитися, незабаром піде до міста до більшої школи і вивчиться
на попа.
Минув рік. Блискучі надії батька на Грицеву
будущину давно розвіялись. Професор просто сказав йому, що Гриць «туман вісімнадцятий»,
що ліпше зробить, коли відбере його додому і назад змусить гуси пасти. І
справді, по році шкільної науки Гриць вертав додому якраз такий мудрий, яким
був перед роком. Крім «а баба галамага» він далі у науці не поступив. Букви
якось мішалися перед
його очима, а він ніколи не міг розпізнати їх
з лиця.
Грицеві вже так набридло професорське
навчання, що він зрадів, коли в липні батько відправив його пасти гусей. Іван
Франко
5. Нетрадиційне малювання «Маки».
