Пластилін розробив вчитель англійської школи мистецтв Вільям Харбут в 1897 році. Його задумка полягала в створенні матеріалу, що не висихає на повітрі. Склад першого пластиліну запатентований та не розголошується, але з часом стали відомі деякі з інгредієнтів: стеаринова кислота, вазелін і солі кальцію. Матеріал не висихав та дозволяв студентам без проблем створювати та редагувати свої роботи. Ще одна перевага — перший пластилін не лип до рук, що зробило його ще популярнішим.
З самого початку XX століття, пластилін стали виготовляти в промислових масштабах на німецьких заводах. Крім основних інгредієнтів пластиліну, склад поповнили барвники. У той час, матеріал нарізали вручну і, відповідний відділ, назвали «Алея веселки». Творець пластиліну був такий гордий власним винаходом, що написав книгу, де розкрив понад 100 способів використання матеріалу.