КАЗКА ПРО МАЛЕНЬКУ МРІЮ
В одному затишному і красивому містечку народилася Маленька Мрія. Вона була дуже доброзичливою та дружелюбною і, щойно народившись, поспішила до людей. Вона підійшла до першого будинку і постукала. Але їй не відчинили. Вона пішла до наступного — там теж двері були зачинені. Нарешті в наступному будинку їй відчинили і запитали:
— Хто ти?
— Я — Маленька Мрія.
— Але у нас не прийнято мріяти, — відповіли люди і відмовилися впустити до себе Мрію.
У наступному дворі люди запитали її:
— Навіщо ти нам?
— Я спробую зробити ваше життя яскравішим і цікавішим.
— У нас немає на це часу, — відмахнулися ті.
Маленька Мрія посмутніла, ніхто не хотів впустити її до себе додому і подружитися. Вона понурилася і повільно підійшла до останнього дому на вулиці. Зітхнувши, Мрія тихенько постукала. Двері відчинила дитина.
— Ну привіт, Маленька Мріє!
— Ти знаєш, як мене звати? — здивувалася та.
— Звісно! Ба більше, я не могла дочекатися на тебе! — і дитина, взявши Мрію за руку, повела її в будинок. Коли Мрія ввійшла в будинок, вона побачила там Дитинство. Дитинство підійшло до гості та ласкаво промовило:
— Вітаю тебе, Маленька Мріє! Ми чекали на тебе, адже Дитинство та Мрії — завжди поруч. А коли настане час і я піду, не дай Дорослості вигнати тебе з життя цієї дитини. Тоді ти підростеш разом із нею і, можливо, станеш Великою Мрією.
Мрія погодилась. Вона була дуже рада знайти будинок з такими щирими друзями.
Ольга Рапацька
4. Творча робота - малюнок на тему: " Мрія моєї сім'ї".
